Навчання у школі − важливий етап у житті дитини, який триває до самої юності. Щоб освітній процес був успішним і приносив задоволення, потрібно дати йому хороший старт.
Як зрозуміти, що дитина справді готова до навчання? Що зробити, аби малеча легко звикла до школи? Як допомогти дитині адаптуватися за кордоном? Відповіді на питання, які часто турбують батьків дошкільнят, − далі у статті.
Дитина не готова?
На відміну від дорослих, які здатні працювати у стресі, діти можуть навчатися лише у стані розслаблення.
Про готовність дитини до школи свідчить її поведінка. Швидше за все, дитина готова, якщо вона демонструє таку поведінку:
- спокійно відпускає батьків і може знаходитися в освітньому закладі пів дня чи день, почуваючись безпечно і не хвилюючись, чи її заберуть;
- здатна зосередитися, виконуючи цікаве завдання;
- реагує на слова вчителя, коли той звертається до всього класу, а не до конкретної дитини;
- може формувати дружні стосунки з однолітками.
Утім, так буває не завжди. Деяким дітям потрібно більше часу, щоб утвердитися, що стосунки з батьками надійні, привʼязатися до вчителя і розслабитися.
Зверніть увагу! Ці сигнали поведінки говорять про те, що малечу віддали до школи занадто рано або їй важко дається адаптація:
- вона часто відчуває потребу сходити до туалету;
- починає смоктати пальці чи одяг;
- гризе нігті;
- гірше та тривожніше спить уночі.
Вік дитини та стосунки з учителем
Зазвичай малеча іде до першого класу в 6-7 років. Але у деяких батьків виникає дилема: якщо дитині 1-го вересня буде 5 років і 8-10 місяців, чи варто віддавати її до школи зараз? Чи краще віддати до наступного першого класу, у майже 7 років? У цьому випадку все залежить від підходу вчителя, програми та рівня знань інших учнів.
Якщо батьки остаточно вирішили віддати до школи дитину 5-6 років, варто шукати педагога, який навчає першокласників з нуля, плавно і без поспіху. Для таких учителів головне − закласти фундамент і дати хороший старт довгому освітньому процесу, щоб пробудити в дітях стійкий інтерес до знань.
Для батьків, які хочуть максимально відповідально підійти до вибору школи, програми, учителя та допомогти дитині легко адаптуватися, є онлайн-курс “Адаптація до школи”, де ви отримаєте інформацію не лише від психологині, але й від педагогині з 30-річним стажем, яка нині керує приватною школою.
Познайомтеся з вчителем до початку навчання
Це значно полегшить адаптацію малечі до школи та підвищить її впевненість у собі. Попередня зустріч дозволяє сформувати довірчі стосунки між педагогом і дитиною. Так малеча зрозуміє, що батьки не покидають її, а передають дбайливому вчителю, який стане надійною опорою та вірним провідником у шкільне життя.
Батьківські амбіції
На жаль, бувають випадки, коли саме батьки відбивають бажання вчитися та заважають дитині спокійно пристосуватися до змін. Від таких дорослих часто можна почути нарікання на кшталт: “Та я в його віці вже читав, писав” і т.д.
Не варто судити по собі чи порівнювати дитину з її однолітками. Вона − окрема особистість, з індивідуальними особливостями характеру та рівнем психологічної готовності до навчання.
Батьки мають сприяти розкриттю потенціалу дитини, закладеного природою. Однак деякі дорослі за власними амбіціями не бачать справжніх схильностей і талантів малечі.
Навчання за кордоном
Війна в Україні змусила багато родин покинути країну, тому тисячам українських дітей довелося звикати до незнайомого середовища. Інші мова та побут, туга за домом, втомлені дорослі − все це посилює дитячу тривогу перед початком шкільних буднів.
Якщо дитині погано і страшно, не варто поспішати. Скористайтеся паузою, щоб підтягнути мову, звикнути до нового оточення, походити на пробні заняття. Аби як слід підтримати малечу, батькам потрібні емоційний ресурс та інформація.
Тільки у стані спокою та впевненості у дитини виникає інтерес до занять.
Складнішою є ситуація, коли правила в країні не дозволяють відкладати початок навчання. Тоді треба шукати адекватного вчителя, який почує вас та візьме до уваги емоційний стан дитини. Педагогу потрібно пояснити, що зараз ви не орієнтуєтеся на успіхи в навчанні. Вам лише потрібно, щоб малеча формально відвідувала заняття та звикала до нових обставин, аби надалі мати сили для повноцінного здобуття знань.
Віддаючи дитину до школи, пам’ятайте: тільки у стані спокою та впевненості виникає інтерес до занять. Головне − не поспішати й не вдаватися до примусу. Орієнтуйтеся на інтереси дитини, прислухайтеся до її емоцій − тоді зміни прийдуть у слушний час.
Добрий день. А якщо дитина уже декілька місяців пробує ходить до школи, але “розслабленістю” так і не пахне? Що робити в такому випадку? Хотілось би більше про адаптацію до школи дізнатись. Дякую