Батькам, Жінкам, Майбутнім батькам, Чоловікам

8 моїх основних принципів у стосунках з дитиною

8princ

У процесі виховання дитини ми прагнемо виростити гармонійну всебічно розвинуту особистість. Не існує єдино правильної методики “правильного виховання”, тому що кожна сім’я унікальна. Однак будь-яке виховання має базуватися на безумовній любові до дитини, враховувати вік і особливості малечі. Я сформувала 8 принципів, які допоможуть вам виховати психологічно здорову особистість:

1️⃣ Ніколи не маніпулюйте стосунками із дитиною. Жодних образ, жодних умов типу «Якщо ти будеш так себе поводити, мама засмутиться», жодних «Пока-пока, мама пішла», якщо малеча не хоче повертатися з вулиці додому. Покажіть дитині, що ваші стосунки – це найнадійніше, що є у світі. Показуйте, що вони не постраждають ніколи. Ніщо не може змінити вашої любові до малюка. Разом з тим виставляйте рамки допустимого: «Я тебе дуже люблю, але така поведінка неприйнятна. У нас в сім‘ї так не поводяться». Це звучить принципово, чітко, але з любов‘ю. І це працює.

2️⃣ Мінімальна кількість заборон. Не заважайте дитині пізнавати світ. По максимуму приберіть речі, які можуть бути для дитини небезпечними чи які вам дуже цінні: всі кришталеві вази, нитки з голками, ножі, побутову хімію і т.д. Це сприятиме тому, що заборони з ваших уст звучатимуть значно рідше і якщо вже звучатимуть, то це принципово. Дитина точно зверне на це увагу і зрегує адекватно.

3️⃣ Послідовність: намагайтеся не змінювати своїх рішень. Якщо сказали «ні», то як би дитина не просила, не змінюйте рішення рішення (звичайно, є винятки. Іноді батьки теж помиляються і якщо розумієте, що перегнули, то можна вибачитися. Це теж важливо: знати, що можна помилятися). Головне не обіцяти того, у чому не впевнені — це може підірвати ваш батьківський авторитет. Коли батьки непослідовні, у дитини формується установка, що на них не можна покластися. Адже їх слово, в принципі, нічого не варте: «Будь-яке їх рішення я можу змінити. Тому незрозуміло, на що можна очікувати.. Вони ж такі по життю: хитаються, як тополя за вітром. Ні, на таких дорослих покластися не можна, їм не можна довіряти.. Адже вони самі не розуміють, шо роблять».

4️⃣ Ефективність: намагайтеся якісно проводити час із дитиною, а не просто будьте присутні. При цьому важливо залишати час тільки для себе і дбати про свій ресурс, щоб малеча відчувала вашу зацікавленість і ви мали сили поділитися з нею своїю любов’ю.

5️⃣ Жодного підштовхування. Це стосується всього життя, але найкраще пояснювати на самостійності: не змушуйте дитину пробувати щось самостійно, чекайте імпульсу від дитини. Слідуйте ЗА природою дитини: не водіть її за ручки, щоб швидше пішла; не просіть їсти самостійно; не змушуйте вітатися і дякувати. Дитина обов’язково все це робитеме, бо сама до цього прийде. Дякуватиме, тому що в серці вже зародилась вдячність, а не тому, шо мама так сказала. Обов’язково наступить період “Мама, я сам!” і дитина оволодіє всіма навичками самостійно.

6️⃣ Будьте відповідальними. Важливо усвідомлювати, що те, якою людиною виросте дитина– це цілком і повністю ваша відповідальність. І кожен раз, коли відчувається емоційна слабкість і хочеться порушити один з принципів,потрібно пам’ятати, що ЗАРАЗ ви впливаєте на майбутнє і від вашої реакції залежить психічне здоров‘я дитини.

7️⃣ Виховуйте дитину власним прикладом. Головне, що сприяє розвитку дитини до 7ми років, – це копіювання поведінки інших людей. Особливий вплив має приклад батьків. Тому пояснення, заборони і повчання не такі ефективні, як власний приклад — і це мотивація для вашого життя. Не бійтеся вибачатися, якщо зробили помилки і навіть не бійтеся робити помилки. Тому що все це все – життєвий досвід, якого зовсім нема у дитини. І саме зараз ви закладаєте перші зернятка розуміння законів цього світу.

8️⃣ Не чекайте вдячності. Мати дитину – це вибір батьків. Дитина не просила її народжувати. Не просила її любити. Ви робите е, бо самі так хочете. І дитина нічим не зобов‘язана. Це ваше бажання, ваше життя і ваші принципи. У малечі ж буде все своє.

Ці принципи не є авторитарними або єдино правильними, у кожної мами вони свої. І тільки наші стосунки з уже дорослими дітьми покажуть, чи були вони «правильними».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *