Батькам, Підлітки, Школярі

Булінг: як попередити та протистояти проблемі

yak poperedyty ta protystoiaty bulinhu

Дитина каже вам, що в школі над нею знущаються. Як реагувати? Що робити? Негайно вимагати, щоб учителі покарали кривдників? Навчити дитину відповідати на образи і давати здачі? А як в таких ситуаціях бути вчителям? Перш ніж вирішити, що говорити і як діяти, буде доречним взяти до уваги інформацію із цієї статті. 

Що важливо знати про булінг?

Булінг — це систематичне і навмисне приниження, знущання та цькування тих, хто виявляється слабшим або вразливішим. Слід зауважити, що мова не йде будь-яку (одноразову) образу словом або вчинком. Булінг може завдати серйозної шкоди психічному та фізичному здоров’ю дитини, тому важливо знати, чому він існує і як з ним правильно боротися.

Тож, звідки з’являється “безсердечність” і бажання кривдити у булерів? Чому діти раптом починають отримувати задоволення від страждань інших? Зазвичай, агресор і сам не може пояснити, що з ним відбувається. Що ж пішло не так?

Ключову роль тут відіграють певні психологічні механізми. Відомий дитячий психолог доктор Гордон Ньюфелд доводить, що булінг виникає через спотворення природних інстинктів прив’язаності. Існує два типи інстинктів: перший — залежати, дивитися знизу вгору, бути молодшим, другий — домінувати, брати все під свій контроль, щоб мати змогу турбуватися про інших. 

Проблеми починаються, коли діти приховують свої почуття, тікають від своєї вразливості, втрачають почуття відповідальності та співпереживання до інших. У результаті такі діти і підлітки використовують вразливість інших, щоб продемонструвати свою перевагу. Тож, згідно зі спостереженнями, булером завжди є дитина чи підліткок, які насправді здатні піклуватися про слабших. Проте, маючи душевні рани, відчуваючи сильну потребу проявити себе та контролювати інших, деякі діти замість турботи обирають цькування — це дає їм змогу відчути себе сильними, впливовими та в такий нездоровий спосіб реалізувати свій лідерський потенціал.

yak poperedyty ta protystoiaty bulinhu5

Парадоксально, але займаючись цькуванням, вони намагаються впоратися з власними проблемами самооцінки та комплексами. “Знущаючись з інших, деякі діти намагаються довести свою перевагу, тоді як в реальності — це маска, що приховує глибокі рани і почуття неповноцінності”, — йдеться в книзі Барбари Колоросо “Хуліган, жертва і спостерігач”. Тобто, булінг для них є свого роду захисною реакцією.

Серед інших причин, чому діти і підлітки можуть займатися цькуванням, можна виділити наступні:

  • Емоційна незрілість. Деякі діти та підлітки ще не мають можливості (зокрема через незрілість мозку) контролювати свою поведінку, тому в результаті можуть поводитись агресивно, щоб встановити свою владу над іншими.
  • Нестача емпатії. Деякі люди не можуть зрозуміти і не вміють переживати емоції інших. Це може призводити до стосунків, які ґрунтуються на нехтуванні та утиску прав оточуючих.
  • Проблеми у стосунках з батьками чи іншими найближчими людьми: якщо вдома є фізичне, психологічне чи будь-яке інше насилля, дуже висока ймовірність того, що дитина може стати булером.

Ми повинні розуміти, що булери — це діти, у яких є труднощі в житті, які закрили свої серця і потребують допомоги. І неможливо розв’язати проблему булінгу, просто караючи їх та звинувачуючи, бо вони ставатимуть ще жорстокішими і навчаться краще приховувати цькування від дорослих. Натомість слід зосередити увагу на тому, щоб зрозуміти таких дітей, налагодити з ними зв’язок, підтримати, а також розвинути в них істинне бажання турбуватися про слабших. Це надважливе завдання батьків та інших дорослих, які працюють із дітьми.

Різновиди булінгу та як його розпізнати

Існує дві форми булінгу: психологічний і фізичний. Розберімось в них детальніше. Психологічний булінг базується на використанні приниження, залякування, поширення пліток і чуток. Сенс такого цькування — в маніпуляції емоційним станом і самооцінкою жертви, що дає змогу булеру домогтися бажаної влади над іншою людиною. 

Психологічний булінг може охоплювати:

  • Словесні нападки. Діти можуть вигадувати для інших образливі прізвиська, будь-якої нагоди відпускати принизливі коментарі тощо. Через це жертва може почуватися повною нікчемою, нікому не потрібною і ні на що не здатною. Деякі підлітки, піддаючись таким видам булінгу у відчаї навіть кажуть: “Краще б вони мене били”.
  • Бойкот. Діти й підлітки можуть навмисне ігнорувати однокласника: вдавати, що вони його не помічають, не спілкуватись з ним, не сідати разом за одну парту, триматись на відстані, не запрошувати у компанію. Дитині, знаходячись у соціумі (в школі), вкрай важко терпіти таке ставлення. Через це вона може весь час перебувати у стресі.
  • Кіберхуліганство. В наш час за допомогою кількох натисків на клавіатурі комп’ютера чи телефона можна зруйнувати чиюсь репутацію, а іноді навіть і життя. Звучить як перебільшення, проте це факт. 
uak poperedyty ta protystoiaty bulinhu

Фізичний булінг, як можна здогадатися, пов’язаний із нанесенням фізичних ушкоджень і насильством. Це можуть бути удари, стусани, штовхання, обливання водою, викрадення речей, а також погрози заподіяти біль чи навіть застосування зброї. Ознаки цькування можуть проявлятися різними способами. Дитина може стати замкнутою, уникати шкільних занять або громадських заходів, часто відчувати тривогу і страх, а також фізичну втому. Булери, своєю чергою, зазвичай проявляють агресивну поведінку до слабших, хоча цілком можуть бути улюбленцями вчителів і “душею компанії”. Батькам і вчителям важливо усвідомлювати, що і фізичний, і психологічний булінг має довгострокові наслідки і може призводити до низької самооцінки, тривожних розладів і депресивних станів у дітей та підлітків.

Тому їм слід бути дуже уважними до будь-яких змін у поведінці та настрої школярів. А для запобігання можливим проблемам необхідно будувати емоційно близькі стосунки з дітьми, регулярно інформувати їх про таке явище як булінг, навчати їх встановлювати межі, вирішувати конфлікти та розвивати емоційний інтелект та намагатися підтримувати високу самооцінку. Крім того, важливо вчити дітей довіряти своїм почуттям і обов’язково повідомляти про випадки знущань.

Булінг в школі: як бути вчителям?

Булінг у школі проявляється різними способами — це можуть бути образи, зазіхання на особистий простір, ізоляція від інших, чутки та плітки тощо. Все це провокує у жертви постійний стрес і викликає відчуття небезпеки.

Педагоги не завжди знають, як впоратися з агресивними підлітками, оскільки булінг має коріння в інстинктах та емоціях. Що ж робити вчителям, якщо вони дізналися про випадки булінгу в школі? Замість того щоб маскувати проблему чи звинувачувати дітей, краще створити умови, за яких булери будуть із задоволенням турбуватимуться про слабших, а не цькувати їх. Наприклад, можна організувати взаємодію між учнями старших класів та першокласниками. Такі проєкти можуть допомогти булерам спрямувати свій потенціал у правильне русло і піклуватися про слабших.

yak poperedyty ta protystoiaty bulinhu4

5 порад для вчителів: як боротися з булінгом у школі:

  1. Ніколи не закривайте очі на булінг. Він не проходить самостійно, а лише за умови, що батьки та вчителі допоможуть і жертві, і булеру.
  2. Залучайте батьків. Слід зв’язатися з батьками обох сторін конфлікту, щоб обговорити подію і знайти шляхи розв’язання проблеми. Важливо розповісти батькам, який вплив може мати булінг на їхніх дітей і як вони можуть допомогти. Важливо бути однаково чуйними як до батьків жертви, так і до батьків булера, адже булеру потрібні не покарання, а допомога, чуйність та налагодження здорових стосунків з батьками.
  3. Проводьте затишні, відверті класні години та тренінги. Спробуйте організувати спеціальні класні години на тему булінгу, щоб простір для спілкування та обговорення відкрився для всіх учасників. Можна також відправити вчителів на тренінги з протидії булінгу, щоб вони могли краще розуміти і боротися з цією проблемою.
  4. Будьте уважними. Ретельно відстежуйте навіть незначні зміни в поведінці учнів, які можуть вказувати на те, що вони стали жертвами булінгу або є кривдниками. Будьте готовими втрутитися в ситуацію в разі потреби та допомогти владнати конфлікт.
  5. Користуйтесь послугами психолога. Повідомте про ситуацію шкільному психологу, який зможе надати допомогу як жертвам, так і кривдникам. Психолог має провести індивідуальні та групові консультації, щоб допомогти дітям впоратися з емоційними наслідками булінгу.

Боротьба з булінгом у школі є надважливим завданням для педагогів. Їм необхідно вміти розпізнавати випадки булінгу, вживати заходів і створювати сприятливу атмосферу в школі, де кожному учневі буде комфортно навчатися і рости.

Як допомогти дитині: поради батькам

Що стосується дітей-булерів, то щоб розв’язувати проблему, потрібно забезпечити дитині здорові ієрархічні стосунки. У багатьох випадках проблема булінгу виникає внаслідок великої кількості покарань, морального пресингу та емоційного віддалення в сім’ї, тому найперше, що потрібно змінити батькам, щоб змінити поведінку булерів, — це будувати довірливі стосунки зі своїми дітьми. Саме це допоможе повернути дитину до вміння співпереживати і відчувати, щоб відновити рівновагу між домінуванням і чутливістю.

Те ж стосується і дітей-жертв булінгу. Батькам необхідно усвідомлювати, що довірливі стосунки і емоційна близькість з дітьми — на першому місці. Чим більше батьки значать для дитини, тим менше вона турбуватиметься про те, що думають про неї ровесники, а отже — не піддаватиметься булінгу.

Окрім того, за статистикою, більшість жертв булінгу – це діти, які не мають емоційно близьких стосунків з батьками, а тому не можуть ділитися з батьками своїми переживаннями і бути захищеними власними батьками. 

Дитину, яка зіткнулася з булінгом, не можна залишати без захисту та уваги. Їй потрібна підтримка дорослих, яка починається з усвідомлення та розпізнавання ознак булінгу. Для цього завжди уважно спостерігайте за настроєм і поведінкою дитини. 

yak poperedyty ta protystoiaty bulinhu3

Існують різні методи допомоги дитині, які можуть спрацювати. Звісно, кожна ситуація індивідуальна, але ми наведемо деякі загальні поради: 

  • Зміцнюйте емоційну близькість з дитиною, створюйте безпечне і комфортне середовище вдома. Поговоріть з дитиною, терпляче і уважно вислухайте її. Не критикуйте, а підтримуйте. Якщо у вас є історія про цькування з вашого дитинства і ви можете нею поділитися, зробіть це, адже так дитина зрозуміє, що ви її справді розумієте. Окрім того, це завірить дитину в тому, що якщо з булінгом впорались ви/ваші друзі, то впорається і вона.
  • Збирайте інформацію, будучи на одному боці з дитиною. Не поспішайте з висновками, поки у вас немає повної картини ситуації, що склалася. Для кращого розуміння поговоріть з учителями або з батьками інших дітей. Встановіть із ними зв’язок, щоб вони знали про те, що відбувається, і могли вжити заходів. Підтримайте дитину емоційно, завірте в тому, що вона не самотня, що вона завжди може покластися на вас. 
  • Створіть безпечні умови та навчайте правильно реагувати. Якщо дитина зазнає знущань, перш за все необхідно розглянути варіант зміни середовища спілкування (класу, школи чи спортивної секції). Якщо дитина не бажає змінювати обставини, то допоможіть їй зрозуміти, що своєю реакцією вона може або допомогти собі, або нашкодити. Помста завжди повертається бумерангом: знущання можуть посилитися, а не зійти нанівець. Поясніть дитині, що відмова платити тією ж монетою — це не прояв слабкості. Навпаки, це означає, що вона сильна, оскільки не дозволяє собою маніпулювати. Скажіть, що вона перемагає кривдника, не уподібнюючись йому. Особливо важливо пам’ятати про це, якщо дитина стала жертвою цькування в соціальних мережах. Відповідаючи на злісні випади, вона лише дасть привід до продовження словесної війни. Якщо дитина зазнає фізичного булінгу і ви не можете забезпечити комфортні умови для життя дитини, порадьте їй поки що уникати зустрічі з хуліганами, тобто не з’являтися там, де є ймовірність їх зустріти. 
  • Розвивайте емоційний інтелект. Навчайте дітей і підлітків усвідомлювати та керувати своїми емоціями, а також проявляти емпатію. Це нелегко, але це допоможе їм запобігати конфліктам і знаходити конструктивні шляхи вирішення суперечок.
  • Звертайтеся за допомогою до спеціалістів. Дитині варто навчитися справлятися зі стресом і конфліктами. Психологи можуть запропонувати конкретні стратегії та методи подолання булінгу. 

Спробуйте ще наступне: разом із дитиною подумайте, як їй найкраще поводитися в ситуації, що склалася, і зважте всі за і проти. Наприклад:

  •  Що буде, якщо просто не звертати уваги на кривдника?
  •  А якщо впевнено сказати кривднику: “Припини, зі мною так не можна!”?
  •  Чи не вийде “роззброїти” кривдника ласкавістю або жартом?
yak poperedyty ta protystoiaty bulinhu2

Фізичний і психологічний булінг дітей і підлітків є серйозною проблемою, що потребує загальної уваги та боротьби. Він може чинити тривалий і негативний вплив на життя дітей, спричиняючи фізичні травми, емоційні страждання та соціальну ізоляцію.  Неважливо, дитина зазнає знущань напряму, чи онлайн, одразу шукайте дієвий спосіб розв’язати проблему. Будьте для неї опорою у нелегкий час.

Для батьків, які хочуть отримати глибші знання та дізнатись про ефективні стратегії боротьби з поведінковими проблемами у підлітків та вибудовування емоційно близьких стосунків, є онлайн-курс “Підліток у сім’ї: як жити щасливо?“, який допоможе вам і вашій дитині подолати різноманітні виклики та жити щасливо разом.

 

Розуміння та усвідомлення причин булінгу є важливим кроком до його подолання. В основі розв’язання проблеми лежать емоційно близькі стосунки з дитиною, любов, емпатія, освіта, виховання та підтримка з боку батьків і суспільства. Спільними зусиллями можливо створити безпечне та дружнє середовище для всіх дітей та підлітків і підвищити їхній добробут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *