Страх, пригніченість, тривога… Мільйони підлітків щодня відчувають ці негативні почуття у школі, оскільки страждають від постійних словесних і навіть фізичних знущань від однолітків. Згідно з опитуванням, що проводилося у 2017 році Дитячою лікарнею Чарлза Мотта при Мічиганському університеті, батьки вважають проблему знущань у школі найсерйознішою небезпекою для здоров'я своїх дітей. Дані з сайту stopbullying.gov свідчать, що побоювання батьків небезпідставні: за результатами досліджень, близько 30 % учнів зізналися, що піддаються булінгу в школі.
Психологічний булінг: що це і чому він існує
Булінг — надзвичайно серйозна проблема сучасності. Це форма насильства, яка має низку негативних наслідків для психічного та емоційного розвитку дітей. Так, цькування може стати не тільки причиною втрати впевненості в собі, але і призвести до різних психічних відхилень, ментальних недуг і навіть самогубства. Дослідники виявили, що ефект від цькування у школі може тривати протягом багатьох років, спричиняючи хронічні психосоматичні недуги, такі тривожність, депресії та психопатії.
Психологічний булінг — це систематичні приниження та образи з боку дітей або підлітків. Він може охоплювати різні форми агресивної поведінки, а саме:
- словесні знущання та нецензурні вислови;
- глузування та тролінг;
- шантаж та погрози;
- плітки та інші
- принизливі дії.
Цькування може відбуватися у самій школі, за її межами, а також в онлайн просторі. Частими причинами виникнення булінгу є низька самооцінка, прагнення до контролю та відчуття неповноцінності, яке маскується через заподіяння страждань слабшим. На формування агресивної поведінки у дитині також впливає насильство в сім'ї, конфлікти з батьками та брак емоційної підтримки.
Обʼєктами знущань у школі зазвичай стають вразливі, замкнені, невпевнені в собі діти. Тому батькам дуже важливо постійно розвивати і підтримувати з дітьми близькі, довірливі стосунки. Їм слід робити все можливе, дитина їм довіряла, розповідала про свої страхи, проблеми, емоції.
Так у дитини формуватиметься здорова самооцінка, а це знижуватиме ймовірність того, що вона стане жертвою булінгу. Проте мішенню для цькування може стати будь-хто, хто має відмінні від інших зовнішність, поведінку, інтереси, погляди на життя тощо.
Як розпізнати булінг
На жаль, батьки можуть навіть не здогадуватись, що їхня дитина зазнає психологічного булінгу, особливо якщо вона добре приховує це від них. Тому важливо бути уважними до будь-яких змін в поведінці дитини. Щоб вчасно помітити булінг і допомогти дитині, слід знати основні його ознаки, а саме:
- погіршення настрою;
- зниження успішності в навчанні;
- постійне відчуття тривоги або страху у дитини;
- стресові реакції на незначні провокації;
- відсутність інтересу будь-яких соціальних активностей;
- поганий апетит і сон;
- скарги на самопочуття.
Зрозумівши, що дитина страждає від психологічного булінгу, поговоріть із нею, вислухайте та підтримайте емоційно. Потім зверніться до вчителів або директора школи, розкажіть про ситуацію, попросіть вжити заходів, адже кожна дитина має право на безпеку та здорове психологічне середовище навчання.
Що робити, якщо дитина страждає від булінгу
Подолати психологічний булінг можна тільки комплексно. Для початку необхідно побудувати довірливі стосунки з дитиною, уважно ставитися до її емоційного стану. Також важливо навчити дитину сформувати здорову самооцінку та розвивати навички соціальної адаптації. І звісно, необхідно завжди пам'ятати, що для подолання труднощів дитині, як повітря, необхідні любов та підтримка батьків.
Про те, як ефективно і просто підтримувати близькі, гармонійні стосунки зі своїми дітьми, дуже зрозуміло і детально описано в онлайн-курсі “Підліток у сімʼї: як жити щасливо, а не виживати”. Курс можна придбати і переглянути просто зараз: https://sychynska.com/teenagers/
Спробуйте також наступне:
- Спонукайте дитину поділитися проблемою з вами. Уважно, не перебиваючи, вислухайте її. Потім — надайте підтримку та за потреби запропонуйте допомогу.
- Поясніть, що проблема не в дитині. Адже об'єктом знущань може стати будь-хто, просто тому, що він не схожий на інших. Якщо дитина це усвідомлює, їй легше зберігати внутрішній спокій і не втрачати власну індивідуальність.
- Порадьте дитині не реагувати занадто гостро. Якщо чиєсь кепкування — всього лише невдалий жарт, можна просто посміятися з нього.
- Допоможіть дитині прожити емоції, повʼязані з цією ситуацією: екологічно дати вихід агресії, поплакати або хоча б виговоритись. А потім поясніть, що спокій — це ознака внутрішньої сили. Спокійну людину непросто розлютити. Агресор безсилий, якщо “жертва” відмовляється грати за його правилами. Тому порадьте дитині не уподібнюватися булеру і не піддаватися на провокації.
- Скажіть, що ви завджи захистите і підтримаєте, якщо дитина цього потребуватиме. Будьте приймаючими і чуйними.
Психологічний булінг у школі не тільки завдає дітям болю і страждань, а й впливає на їхнє психічне та емоційне здоров'я. Батьківська підтримка та педагогічне втручання грають дуже важливу роль у протистоянні цьому явищу. Широке інформування, розвиток навичок соціальної взаємодії та створення дружнього, безпечного оточення в школі можуть істотно знизити випадки психологічного булінгу.
